Встановлення, налагодження та обслуговування системного програмного забезпечення
Класифікація операційних систем
Існує кілька схем класифікації операційних систем. Нижче наведена класифікація по деяких ознаках з погляду користувача.
Реалізація багатозадачності
По числу одночасно виконуваних завдань операційні системи можна розділити на два класи:
- багатозадачні (Unix, OS/2, Windows);
Багатозадачна ОС, вирішуючи проблеми розподілу ресурсів і конкуренції, повністю реалізує мультипрограмний режим відповідно до вимог роздягнула "Основні поняття, концепції ОС".
Багатозадачний режим, що втілює в собі ідею поділу часу, називається що витісняє (preemptive). Кожній програмі виділяється квант процесорного часу, після закінчення якого керування передається іншій програмі. Говорять, що перша програма буде витиснута. У режимі, що витісняє, працюють користувальницькі програми більшості комерційних ОС.
У деяких ОС (Windows 3.11, наприклад) користувальницька програма може монополізувати процесор, тобто працювати в режимі, що не витісняє. Як правило, у більшості систем не підлягає витисненню код властиво ОС. Відповідальні програми, зокрема завдання реального часу, також не витісняються. Більш докладно про це розказано в лекції, присвяченої плануванню роботи процесора.
По наведених прикладах можна судити про приблизність класифікації. Так, в ОС MS-DOS можна організувати запуск дочірнього завдання й наявність у пам'яті двох і більше завдань одночасно. Однак ця ОС традиційно вважається однозадачною, головним чином через відсутність захисних механізмів і комунікаційних можливостей.
Підтримка багатокористувацького режиму
По числу одночасно працюючих користувачів ОС можна розділити на:
- однокористувацькі (MS-DOS, Windows 3.x);
- багатокористувацькі (Windows NT, Unix).
Найбільш істотна відмінність між цими ОС полягає в наявності в багатокористувацьких системах механізмів захисту персональних даних кожного користувача.
Багатопроцесорна обробка
Аж до недавнього часу обчислювальні системи мали один центральний процесор. У результаті вимог до підвищення продуктивності з'явилися багатопроцесорні системи, що складаються із двох і більше процесорів загального призначення, що здійснюють паралельне виконання команд. Підтримка багатопроцесування є важливою властивістю ОС і приводить до ускладнення всіх алгоритмів керування ресурсами. Багатопроцесорна обробка реалізована в таких ОС, як Linux, Solaris, Windows NT, і ряді інших.
Багатопроцесорні ОС розділяють на симетричні й асиметричні. У симетричних ОС на кожному процесорі функціонує те саме ядро, і завдання може бути виконана на будь-якому процесорі, тобто обробка повністю децентралізована. При цьому кожному із процесорів доступна вся пам'ять.
В асиметричних ОС процесори нерівноправні. Звичайно існує головний процесор (master) і підлеглі (slave), завантаження й характер роботи яких визначає головний процесор.
Системи реального часу
У розряд багатозадачних ОС, поряд з пакетними системами й системами поділу часу, включаються також системи реального часу, що не згадувалися дотепер.
Вони використаються для керування різними технічними об'єктами або технологічними процесами. Такі системи характеризуються гранично припустимим часом реакції на зовнішню подію, протягом якого повинна бути виконана програма, що управляє об'єктом. Система повинна обробляти дані, що надходять, швидше, ніж вони можуть надходити, причому від декількох джерел одночасно.
MS-DOS
MS-DOS — забезпечує зручність роботи користувача з компютером: завантажує ієрархічну файлову структуру, керує ресурсами компютера, виконує сервісні функції.
В OC Windows XP і в OC Windows7 командами MS-DOS можна користуватись після таких дій: кнопка “Пуск”, далі “Програми”, “Стандартні”, “Командна строка”. Після цього у вікні що зявляється на екрані дисплея можна вводити необхідні команди.
Складові частини MS-DOS:
Базова система введення–виведення (BIOS). розташована в постійному запамятовуючому пристрої компютера, встановлює звязок між апаратними пристроями й операційною системою. Після вмикання компютера саме BIOS передається керування, далі тестується память, перевіряється стан апаратної частини та ініціалізація пристроїв.
Параметри конфігурації компютера зберігаються в енергозалежній памяті СМОS (Complementary Metal–Oxide Semiconductor). Мікросхема яка постійно підживлюється від батарейки, яка розташована в материнській платі.
Системний завантажувач, розміщений у блоці початкового завантаження (Boot Record) активізує модуль розширення BIOS і модуль переривань.
Модуль розширення BIOS і модуль ( файл Io.sys) що дає змогу підключати додаткові драйвери.
Модуль оброблення переривань (файл Msdos.sys) який забезпечує роботу файлової системи і пристроїв введення–виведення (клавіатури, дисплея, принтера, портів) оброблення помилок.
Командний процесор (файл command.com) який виконує команди, подані з клавіатури або з командного файла.
Команди MS-DOS вбудовані у файл command.com Цей файл завантажує і виконує зовнішні команди MS-DOS та команди прикладних програм (файли типу ехе і com)
Утиліти що реалізують виконання зовнішніх команд (наприклад перевірку дисків)
Драйвера пристроїв, тобто програми які забезпечують обслуговування нових пристроїв або нестандартне використання наявних. Драйвера визначаються у файлі конфігурації Config.sys і завантажуються в оперативну память компютера при завантаженні ОС.
Немає коментарів:
Дописати коментар